среда, 6 ноября 2013 г.

ПОД-СЕКЦИЯ 3. ИННОВАЦИИ В ОБЛАСТИ ОБРАЗОВАНИЯ

Жерепа У.Ю.
Студентка
МДПУ ім. Б.Хмельницького


КОНТРОЛЬ ЯК СПОСІБ ОЦІНКИ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК ВОЛОДІННЯ КУРСОМ СХЕМОТЕХНІКА ЕОМ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ
Розвиток техніки в XXI столітті дозволяє говорити про те, що дистанційна освіта володіє технічною базою, що вселяє повагу як студентам заочної форми навчання, так і стаціонарної. Інтенсивний розвиток дистанційної освіти в Європі та Америці почалося в 70-х роках. В Україні дистанційна форма навчання почало прогресувати з 2000 року.
Дистанційна освіта в Україні регулюється Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні та Положенням про дистанційне навчання МОН України. Під дистанційним навчанням розуміється комплекс освітніх послуг, що надаються віддаленим від навчального закладу студентам за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, що базується на засобах обміну навчальною інформацією за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій[1, ст. 23].

У дистанційному навчанні існує така проблема, як контроль знань студента. Для того щоб якось контролювати знання студента потрібно ввести в курс дистанційного навчання «живе» спілкування. Це як?«Живе» спілкування - можна проводити через веб-камеру, наприклад, через програму Skype. У нашому прикладі курс Схемотехніка ЕОМ, в ньому можна скласти список елементарних питань з вивчених тем, щоб знаючий студент довго не замислювався над питаннями і швидко і чітко відповідав викладачеві. Такий контроль бажано проводити після кожної вивченої теми. Щоб викладач мав уявлення про знання студента. Такий контроль можна ввести для будь-якої дисципліни.
До речі в навчанні ніхто не відміняв традиційну тестову систему, яка здатна проаналізувати обсяг матеріалу, який студент запам'ятав. Така система існувала ще давно віддаленого освіти. Сьогодні до неї додалися більш досконалі методи - наприклад, система семінарів через інтернет, відеоконференції, тобто вебінари з обговоренням яких торкається питань.
Втім, не варто думати, що контроль в дистанційній освіті зводиться тільки до тесту або іспиту в кінці кожного курсу. Наприклад, розглянемо предмет, який вивчається в ВНЗах - Схемотехніка ЕОМ. Насправді, студент виконує не тільки екзаменаційне завдання після вивчення повного курсу, а й виконує після кожної лекції лабораторну роботу в програмі Electronics Workbench з відповідністю з вивченої теми. Для закріплення знань і умінь з нової теми додатково студент проходить тести. Після проходження викладач дізнається на скільки студент знає вивчений матеріал.

Курс Схемотехніка ЕОМ складається з чотирьох змістовних модулів. Тобто студенту пропонується в письмовому вигляді викласти своє бачення тієї чи іншої проблеми, проаналізувати ситуацію - загалом, продемонструвати, наскільки далеко він просунувся у вивченні предмета Схемотехніка ЕОМ для застосування її на практиці.
Зрозуміло, навчальні матеріали теж містять безліч питань по темі, часом набагато більше, ніж традиційні лекційні підручники. Воно зрозуміло: по-перше, студенту простіше перевірити, наскільки він засвоїв матеріал,     по-друге, цікаві питання здатні стимулювати інтерес до продовження навчання, оскільки сам процес рано чи пізно може набриднути.[2, ст. 57] Втім, обговорювати про те, що такі форми контролюють студента, не варто. Швидше, вони його стимулюють. Для дистанційного навчання взагалі характерний не стільки контроль, скільки допомога і демонстрація щирого участі з боку викладача. Наприклад: положено екзаменаційні відповіді повертати студентові з коментарями викладача, в яких обов'язково буде не тільки критика, але й похвала; або погано пройдений тест і як допомога зі сторони викладача звернути увагу студента на ті чи інші помилки, які він допустив при тестуванні.

Однак екзаменаційний контроль строгий, як ніколи - якщо, звичайно, воно пропонує диплом, а не сертифікат. У першому ж представники навчального закладу вирушають у регіони, де проживають "віддалені студенти", із запечатаними екзаменаційними завданнями. Виконуються вони у письмовому вигляді та під контролем, запечатуються та відвозяться в навчальний заклад, де їх ретельно перевірять. Тільки після цього студенту буде висланий справжній державний диплом.
Така форма складання іспиту дозволяє викладачам бути впевненими в тому, що диплом отримає саме той студент, на чиє ім'я він буде виписаний, а не якийсь іншій людині. Втім, так як до начання з кожним днем ​​підходять все серйозніше, куплений або отриманий обманом диплом навряд чи посприяє кар'єрі «студента-двієчника». Таких екземплярів залишилися одиниці, і суворий екзаменаційний контроль дозволяє відсіяти їх майже з 100%-вою вірогідністю.
Дистанційна освіта, безсумнівно, має свої переваги перед традиційними формами навчання. Воно вирішує психологічні проблеми студента, знімає часові та просторові обмеження, проблеми віддаленості від вищих навчальних закладів, допомагає вчитися людям з фізичними вадами, які мають індивідуальні риси та неординарні особливості, розширює комунікативну сферу учнів і педагогів.